Запрошуємо на навчання за спеціальностями:

ПЕРШИЙ (БАКАЛАВРСЬКИЙ) РІВЕНЬ ВИЩОЇ ОСВІТИ

«223. Медсестринство»

Термін навчання – 3 роки 10 місяців.

Кваліфікація - «СЕСТРА МЕДИЧНА»

ПЕРВИННА ПОСАДА: сестра медична (є можливість спеціалізації у різних напрямках).

ДРУГИЙ (МАГІСТЕРСЬКИЙ) РІВЕНЬ ВИЩОЇ ОСВІТИ

«223. Медсестринство»

Термін навчання – 1 рік 10 місяців

Кваліфікація – «МАГІСТР, МЕДСЕСТРИНСТВО», «Медична сестра з вищою освітою»

ПЕРВИННА ПОСАДА: головна медична сестра; науковий співробітник (сестринська справа та акушерство); викладач вищого навчального закладу.

ПЕРШИЙ (БАКАЛАВРСЬКИЙ) РІВЕНЬ ВИЩОЇ ОСВІТИ

 «224. Технології медичної діагностики та лікування»

Терміни навчання – 3 роки 10 місяців.

Кваліфікація - «БАКАЛАВР, ТЕХНОЛОГІЇ МЕДИЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ»

ПЕРВИННА ПОСАДА: фахівець з технологій медичної діагностики та лікування – лаборант (медицина), медична та стоматологічна практика, загальна медична практика, спеціалізована медична практика

ДРУГИЙ (МАГІСТЕРСЬКИЙ) РІВЕНЬ ВИЩОЇ ОСВІТИ

«224. Технології медичної діагностики та лікування»

Термін навчання – 1 рік 5 місяців

Кваліфікація -«МАГІСТР, ТЕХНОЛОГІЇ МЕДИЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ», ЛІКАР-ЛАБОРАНТ»

Після магістратури передбачена інтернатура (на базі мед. закладів післядипломної освіти)

Термін навчання – 11 місяців

ПЕРВИННА ПОСАДА: лікар-лаборант з клінічної лабораторної діагностики; лікар-лаборант з клінічної біохімії; лікар-лаборант-генетик; лікар-лаборант-гігієніст; лікар-лаборант-гігієніст з дослідження фізичних факторів навколишнього середовища; лікар-лаборант-гігієніст з дослідження хімічних факторів навколишнього середовища; лікар-лаборант-імунолог; лікар-бактеріолог; лікар судово-медичний експерт-гістолог; лікар судово-медичний експерт-імунолог; лікар судово-медичний експерт-цитолог; молодший науковий співробітник; викладач вищого навчального закладу.

ПЕРШИЙ (БАКАЛАВРСЬКИЙ) РІВЕНЬ ВИЩОЇ ОСВІТИ

 «227. Фізична терапія. Ерготерапія»

Термін навчання – 3 роки 10 місяців.

Кваліфікація –  «ФАХІВЕЦЬ З ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ, ЕРГОТЕРАПІЇ»

ПЕРВИННА ПОСАДА: бакалавр фізичної терапії, ерготерапії, фахівець з фізичної реабілітації, інша діяльність з охорони здоров’я людини

ПЕРШИЙ (БАКАЛАВРСЬКИЙ) РІВЕНЬ ВИЩОЇ ОСВІТИ

 «229. Громадське здоров’я»

Термін навчання – 3 роки 10 місяців

Кваліфікація –  «ФАХІВЕЦЬ З ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я»

ПЕРВИННА ПОСАДА: медичний асистент; гігієніст; інспектор із соціальної допомоги; соціальний працівник; помічник лікаря-епідеміолога; інструктор із санітарної освіти; інструктор із трудової адаптації.

Викладачами кафедри є головні лікарі та провідні фахівці лікарень та медичних закладів, голови профільних медичних асоціацій.

День відкритих дверей Факультету медичних технологій діагностики та реабілітації

проходитиме онлайн у ZOOM 27 лютого о 13.00

https://zoom.us/j/4387112120?pwd=VDhyR3hGTmhINEhuTklXeHJQV2Mzdz09

        Ідентифікатор конференції: 438 711 2120          Код доступу: 9JSiLf.

Інформація може оновлюватися!! Слідкуємо за посиланням на сайті ДНУ: http://www.dnu.dp.ua/newspage

ПЕРШИЙ (БАКАЛАВРСЬКИЙ) РІВЕНЬ ВИЩОЇ ОСВІТИ

 «231. Соціальна робота»

Термін навчання – 3 роки 10 місяців

Кваліфікація –  «БАКАЛАВР З СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ»

ДРУГИЙ (МАГІСТЕРСЬКИЙ) РІВЕНЬ ВИЩОЇ ОСВІТИ

«231. Соціальна робота»

Термін навчання – 1 рік 5 місяців

Кваліфікація -«МАГІСТР З СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ»

Працевлаштування можливе за різними напрямами соціальної роботи!!!

Сертифікати ЗНО:

Наша адреса:

49005, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 35, корпус 4, тел. (056) 372-58-80;

Будь-які питання щодо вступу та навчання на ФМТДР: 096-225-04-63 (Ольга Сергіївна)

електрона адреса: voronkova.olga.04@gmail.com або [email protected]

Інформація приймальної комісії:

http://www.dnu.dp.ua/view/certificates; пошта: [email protected]; тел. (056) 375-70-45, (056) 375-70-75

   Дати людині щастя улюбленої праці – означає допомогти

їй знайти серед безлічі доріг ту, на якій найяскравіше

розкриваються індивідуальні творчі сили і здібності її особистості

                                                                      Василь Сухомлинський

      В умовах реформування системи освіти в Україні особливої ваги набуває проблема, пов’язана з прагненням сучасної молоді знайти місце рівноправного партнера у суспільних процесах, які протікають швидко і вимагають від них одночасно високого рівня загальної підготовки й ґрунтовних знань в обраній сфері професійної діяльності. У сучасному суспільстві молодь не може успішно реалізувати свої соціально-професійні орієнтації без сприяння інститутів системи освіти. Такі заклади не тільки транслюють підростаючому поколінню обсяг знань і передають спеціальні вміння, а також і формують життєві орієнтації, установи та трудові навички, зокрема – вибір майбутньої професії, продовження освіти й професійну підготовку. Таким чином, одним із пріоритетних завдань сучасної системи освіти є організація роботи з учнівською молоддю щодо усвідомленого професійного самовизначення.

      В основу профорієнтаційної діяльності покладено такі принципи:

 · комплексний характер профорієнтаційних послуг: організація профорієнтаційної діяльності повинна здійснюватись в соціально-економічному, психолого-педагогічному, медико-фізіологічному та професійному напрямах для забезпечення різнобічної готовності молодої людини до вибору професії;

· узгодження інтересів особи та суспільства через ринок праці;

· діяльнісний підхід до визначення професійної придатності;

· рівні можливості отримання профорієнтаційних послуг громадянами України та громадянами іноземних держав, з якими укладено відповідні угоди, незалежно від місця роботи чи навчання, віку, статі, національності, релігійних переконань;

· доступність професійної та іншої інформації стосовно можливостей вибору чи зміни професії, форм навчання та працевлаштування;

· добровільність і безкоштовність отримання профорієнтаційних послуг усіма групами населення на гарантованому державному рівні;

· конфіденційний і рекомендований характер висновків профконсультацій і профдобору, додержання працівниками профорієнтаційних норм професійної етики;

· взаємозв’язок школи, сім’ї, виробництва і громадськості в здійсненні профорієнтаційних заходів;

· систематичність і наступність у профорієнтації.

     Підходи до організації ефективної профорієнтаційної роботи:

· соціально-економічний – аналіз потреб суспільства в різних професіях, з’ясування їх перспектив у трудових ресурсах. Робота за покликанням забезпечує максимальну віддачу працівника і, відповідно, дає кращий економічний ефект;

· психофізіологічний – забезпечення вибору такої професії, яка максимально відповідає психофізіологічним характеристикам людини;

· психолого-педагогічний – виховання в учнів любові до праці, формування інтересу до майбутньої професії.

    Розвиток ринку праці, зростання вимог до якості підготовки фахівця визначає необхідність якісного покращення усієї системи професійної підготовки кадрів. Одним із важливих напрямів реалізації такого завдання є розвиток і вдосконалення роботи з професійної орієнтації молоді у процесі набуття нею середньої освіти. Важливою умовою ефективності профорієнтаційної роботи є проведення означеної діяльності з дітьми дошкільного віку та учнівською молоддю. Система профорієнтаційних справ дозволить всебічно ознайомити учнів зі світом професій, усвідомити важливе значення кожної з них та необхідність правильного вибору.

   Профорієнтаційна робота з учнями – один із головних аспектів виховної роботи, спрямованої на підготовку учнів до свідомого вибору професії, визначення свого місця у суспільстві. У закладах освіти профорієнтаційну роботу з учнями покликані проводити класні керівники, вихователі, бібліотекарі, педагоги-організатори, керівники гуртків у позакласний час. Така робота організовується з урахуванням вікових та індивідуально-психологічних особливостей учнів (вихованців), їхніх нахилів, інтересів, задатків та готовності до певних видів діяльності й рівня сформованості учнівського колективу.

   Особливість позакласної виховної роботи полягає в добровільній участі у ній (учні обирають профіль занять за інтересами), суспільній спрямованості (зміст діяльності відповідає потребам суспільства, відображає досягнення науки, культури, мистецтва), ініціативності, самодіяльності учнів (врахування бажання дітей, їх пропозицій). Цікаво організовані виховні справи, добре спланована робота гуртків за інтересами особливо розвивають здібності дітей, їх творчу активність.

   Враховуючи психологічні та вікові особливості учнів, профорієнтаційну роботу з учнями у позакласний час потрібно організовувати поетапно:

· початковий етап (1-4 класи);

· пізнавально-пошуковий етап (5-7 класи);

· базовий етап (8-9, 10-11 класи).

   Початковий етап (1-4 класи). На даному етапі передбачається ознайомлення з окремими професіями, формування поваги до трудівників, позитивного ставлення до різних видів трудової діяльності, інтересу до пізнання своєї особистості (самопізнання); початкових загальнотрудових умінь і навичок, здатності до взаємодії з іншими людьми в процесі діяльності; створення умов для розвитку здібностей молодших школярів; виховання загальної культури праці шляхом залучення до посильних видів діяльності.

  Працьовитість, пошана до людей праці всіх професій і спеціальностей, усвідомлення необхідності трудитися, уміння планувати і контролювати свою роботу, правильно організувати робоче місце, акуратність і точність в роботі, посидючість, наполегливість, уміння вибрати найбільш раціональний спосіб виконання завдання, економія матеріалів і часу – всі ці якості потрібно формувати починаючи вже з першого класу. Дітей необхідно поступово вводити у величезний світ професій, учити їх орієнтуватися в ньому. Завдання педагога – якомога раніше виявити інтереси школярів і розвинути їх відповідно до потреб суспільства, створюючи умови для всебічного гармонійного розвитку особи. Професійна просвіта учнів 1-4 класів полягає в необхідності дати їм початкові відомості про важливість будь-якої праці для життя суспільства. Учні ще не готові сприймати інформацію про умови праці, але вони можуть усвідомити, яку користь приносить людям та чи інша професія.

Пізнавально-пошуковий етап (5-7 класи). Означений етап передбачає формування ціннісних орієнтацій, мотивації самопізнання, установки на власну активність у професійному самовизначенні та оволодінні професійною діяльністю, а також систематичне ознайомлення з професіями. Не менш важливими є формування умінь самооцінки, самоаналізу з метою усвідомлення власної професійної спрямованості, консультування щодо вибору профілю подальшої освіти, форм трудової підготовки.

В основній школі професійна просвіта школярів повинна спрямовуватись на ознайомлення учнів з існуючою типологією професій та відомостями про найбільш поширені професії кожного типу, класу, відділу і групи. Важливе місце у профорієнтаційній роботі з учнями 5-7 класів повинні зайняти питання про умови правильного вибору професії та фактори, які на нього впливають.

На цьому віковому етапі основними завданнями профорієнтації є виховання працелюбності, стимулювання до свідомого вибору праці, розвитку творчих здібностей учнів, ознайомлення з різними видами професійної діяльності, умовами праці, об’ємом спеціальних і загальних знань, умінь і навичок, якими повинен оволодіти спеціаліст даної професії, гігієнічною характеристикою, психофізіологічними вимогами професії до людини, системою підготовки та підвищення кваліфікації кадрів із даної.

У підлітків часто змінюється інтерес до професії. Іноді це відбувається в результаті впливу зовнішніх факторів, наприклад, коли учні отримують неправильне уявлення про зміст праці або недостатньо об’єктивно оцінюють свої можливості, ігноруючи психофізіологічні особливості і переоцінюють їх. Чимало учнів узагалі не цікавляться майбутньою професією. Ці аспекти необхідно враховувати у процесі організації профорієнтаційної роботи в основній школі.

Базовий етап (8-9, 10-11 класи). Організація роботи на цьому етапі полягає у вивченні наукових основ вибору професії, її класифікаційних ознак, вимог професій до людини, основних професійно важливих якостей, правил вибору професії. Старшокласники мають оволодіти методиками самопізнання, самооцінки, розвивати індивідуальні професійно важливі якості, формувати вміння зіставляти необхідні для здобуття конкретної професії вимоги з власними можливостями та кон’юнктурою ринку праці. Завданням школи є створення умов для випробування можливостей учнів у різних видах трудової діяльності (консультації щодо вибору професії та навчального закладу, професійний відбір). Про досягнення очікуваних результатів свідчать сформованість особистісно значущого сенсу вибору професії, певної професійної спрямованості, професійне самовизначення учнів, їх готовність до зміни професійної спрямованості, переорієнтації на суміжні професії, на інші види діяльності відповідно до своїх індивідуальних особливостей та результатів профвідбору.

Учні старших класів потребують розширення, поглиблення та систематизації знань про професії. У зв’язку з цим основними напрямами профорієнтаційної роботи з учнями є: професійне виховання (формування та розвиток в учнів стійких професійних інтересів до тієї чи іншої професії), професійна діагностика (вивчення характерних особливостей людини) та професійна консультація (надання індивідуально-психологічної та медичної консультації).

Особливе значення для визначення змісту профорієнтаційної роботи має рівень професійної спрямованості учнів старшої школи. Розрізняють високий, середній та низький рівні:

високий – загальні та професійні інтереси носять широкий, змістовний та стійкий характер; вироблена система значимих ціннісних орієнтацій, для яких характерне глибоке розуміння значення професії як для окремої особистості так і для всього суспільства;

середній – загальні та професійні інтереси мають стійкий характер, але не завжди поєднуються з інтересами до майбутньої професійної діяльності; інші інтереси обмежені; ціннісні орієнтації виражаються позитивним ставленням до виконання професійного обов’язку;

низький рівень – загальні та професійні інтереси чітко не виражені; відсутнє поєднання з інтересом до майбутньої професійної діяльності.

Ефективність організації профорієнтаційної діяльності полягає у використанні педагогом активних форм та методів роботи. Залежно від мети, завдань та змісту їх поділяють на: інформаційно-просвітницькі, у ході яких вихованцям розповідається про канали працевлаштування, умови прийому на роботу і навчання, надається інформація про світ професій та вимоги, які ставляться до людини; діагностичні, які спрямовані на вивчення особистості учня, його інтересів, нахилів, здібностей з метою виявлення їх відповідності обраній професії. Серед таких форм профорієнтаційної роботи виокремлюють: ситуаційно-рольову гру, сюжетно-рольову гру, гру-драматизацію, інсценування, гру-бесіду, гру-експрес, гру-мандрівку, вікторину, відгадування загадок, ребусів, кросвордів, екскурсію на підприємства, віртуальну екскурсію, бесіду, розповідь, годину спілкування, калейдоскоп, усний журнал, уявну подорож, творчий конкурс, моделювання життєвих ситуацій, виставку творчих робіт, школу професійної майстерності, презентацію професій, перегляд мультфільмів, кінофільмів, документальних фільмів, відеороликів, станційну форму роботи, гру з літерами та словами, ігрову програму, місто веселих майстрів, прес-шоу, теле-ревю, свято (професійне свято), зустріч із людьми різних професій, ярмарку професій, клуб веселих та кмітливих, акцію, театральну виставу, майстер-клас, анкетування, тестування, мульти/моно проекти, конверт дружніх питань, твір-роздум, тренінг, калейдоскоп професій, професійну вітальню, колаж, диспут, брифінг, моделювання розвивально-виховних ситуацій, брейн-ринг, складання індивідуальних програм саморозвитку, агітбригаду, тематичний діалог, інтернет-подорож, інтернет-форум.

Вищі навчальні заклади м. Дніпра

Коледжі, технікуми, училища, ліцеї м. Дніпра